Archive of Our Own ^beta

Це історія, яка відома всім — серед божеств є один бог, чия сила така смертоносна, що навіть один поцілунок від нього вартує життя для будь-кого, хто поцілує його. Ніхто не зможе вижити від цього поцілунку, крім справжнього кохання, з ким пов'язує його доля.

Джонні виріс на цих історіях, на історіях про кожного з семи божеств, але найцікавішим для нього завжди був той самий бог — бог смерті. Він був єдиний, кого завжди зображають дуже привабливим, незважаючи на те, що на ньому завжди є якась маска, що приховує його зовнішність. Він має багато імен, але серед простого народу він найбільш відомий як Гоуст.

Він був наділений силою, яка може допомогти Джонні — насправді Джонні не знає, чи насправді отримає допомогу чи ні, але до цього бога в храмах часто зверталися не лише з проханням подбати про померлих, а й із проханням через розбиті серця. Це було очевидно, чому люди цього роблять. Бажання помститися. І Джонні теж цього хотів.

Це була причина, чому він подолав велику відстань до божественного місця. Храм був темним, із зображенням скелетів, черепів чи розбитих сердець на стінах, на стелі. Навіть вікна були затемненими, а світло, що проходило через скло, відбиває червоний колір. Це створювало гнітючу атмосферу, але він не дозволяє цьому зупинити його, крок за кроком йдучи ближче. Зупинившись перед статуєю Гоуста, він починає молитися про допомогу. Джонні обіцяє бути найвідданішим віруючим, якщо той, хто розбив йому серце, постраждає.

"Що я отримаю натомість за допомогу тобі," каже голос, не схоже на людське, що лунає скрізь, "га?"

"Все, що завгодно," впевнено говорить Джонні, "все, що захочеш."

"Твоє серце."